Наші земляки – герої!

Прикарпатець з позивним «Долина» - командир роти матеріального забезпечення 93 –ої окремої Харківської механізованої бригади, герой, який підняв прапор над Донецьким аеропортом нагороджений президентом України орденом 3 ступеня «За мужність».
«З вересня місяця і до самого кінця він був одним з оборонців Донецького аеропорту. Українці напевно пам’ятають кадри, що промайнули по всіх національних телеканалах, коли декілька відчайдухів піднімають над донецьким аеропортом прапор. Так ось одним з них і був наш герой. Під час оборони аеропорту йому доводилось виконувати обов’язки і стрільця, і механіка-водія танка, і просто водія пасажирського, не прикритого бронею автобуса. Він ніколи не відмовлявся від ніякої роботи»,- пише Фіртка. Взагалі то на війні «Долина» з самого початку. Найперше - доброволець батальйону ОУН, далі – на запрошення друга переходить до 93-ої Харківської окремої механізованої бригади. Про його відважність поїхати на фронт рідні довідались із екранів телевізора. 
Про себе боєць розказує неохоче. В першу чергу просить подякувати волонтерам та всім небайдужим людям, які ніколи не відмовляють у допомозі. «Сергій Гринь допоміг із ремонтом авто. Ігор Тимочко – забезпечив бійців питною водою, з якою у гарячих точках проблема. Ігор Соболевський допоміг із лісовою продукцією для будівництва бліндажів. Цим людям та кожному, хто долучився із своєю лептою допомоги, велике спасибі», - каже боєць. 
Про війну «Долина» говорить холодно і різко. « Ні одна країна не дозволить собі такою ціною захищати свої території. Ми погубили цвіт нації, справжніх патріотів, які стояли до останньої краплі крові». На думку Володимира, якщо ми виконаємо Мінські угоди, то війни може не бути, буде заморожений конфлікт. Це одна з думок, думка людини, яка освоїла уроки війни. 
Із десяти друзів Володимира Стефанишина, які були в Донецькому аеропорту, живими вийшло лише троє. Зі словами подяки розповідає «Долина» про бойового побратима Анатолія Соболевського. «Під його командуванням ми звершили багато подвигів. Анатолій був ранений, отримав травму». З іскоркою в очах говорить про Ігоря Денисіва, який поклав своє життя у боротьбі за наш спокій. 
Орденом «За мужність» 3 ступеня нагороджений також Ігор, жаль лише, що посмертно. Він – наш герой, він виконав свій патріотичний обов’язок, він заслуговує пошани. «Думаю, що ім’я цієї людини має носити якийсь важливий заклад у його рідному селі, в пам'ять про героїзм та подвиги», - додає наш співрозмовник.